Ха́тні твари́ни, також дома́шні вихова́нці або домашні чи ха́тні улю́бленці, рідше — твари́ни-компаньйо́ни — свійські тварини, яких людина тримає в оселі задля спілкування та отримання позитивних емоцій. Більшість вважають їх за своїх друзів, з якими можна провести вільний час вдома. Домашні улюбленці протиставляються домашнім тваринам або одомашненим тваринам — такі мають сільськогосподарське значення, люди їх розводять задля отримання вигоди, зазвичай, м'ясо-молочної продукції, вовни, як робочу худобу тощо.
Традиційними та найбільш поширеними хатніми тваринами є коти і собаки. Рідше серед тварин-компаньйонів трапляються птахи (переважно папуги, канарки та свійські голуби), гризуни(найчастіше хом‘яки і морські свинки), риби тощо. Ще рідше тваринами компаньйонами виступають мавпи, лисиці (два види — одомашнена чорно-бура лисиця та лисиця фенек), рептилії (сухопутні черепахи, рідше змії, ящірки, крокодили), їжаки або членистоногі (наприклад, павук-птахоїд, мадагаскарський співочий тарган).
Інколи межа вигоди чи задоволення нечітка: до певної міри за тварин-компаньйонів можна також визначити й коня, віслюка, верблюда, слона (в Індії), а також ламу (у Південній Америці) у разі, якщо цих тварин тримають задля спілкування, а не як робочу худобу, але їх ще зазвичай не утримують всередині оселі. У багатьох казках та легендах фігурують коні — нерідко чарівні — наділені інтелектом і здатні спілкуватися з вершником людською мовою, тобто практично є друзями вершників, а не просто живим транспортом. Коней нині багато хто також заводить саме як тварин-компаньйонів (у сучасному розумінні цього терміну). Традиція ж утримання слонів у цій якості (наприклад, як культових тварин) в Індії достатньо давня.
Найпопулярніші домашні вихованці відрізняються своїм толерантним ставленням до людини та грайливим характером, мають привабливий зовнішній вигляд, також можуть підняти настрій.
