Південна Африка (англ. South Africa), офіційна назва — Півде́нно-Африка́нська Респу́бліка, абревіатура ПАР (англ. Republic of South Africa, афр. Republiek van Suid-Afrika) — держава на крайньому півдні Африки. Маючи населення 59 308 690 осіб, ПАР посідає 25-те місце за чисельністю населення у світі та 5-те в Африці. З площею 1 221 037 км² ПАР є 25 країною в світі та 10-ю в Африці (за площею). Південна Африка має три призначені столиці: адміністративну — Преторію, судову — Блумфонтейн та законодавчу — Кейптаун. Найбільше місто — Йоганнесбург. Близько 80 % південноафриканців — народи банту, поділені між різними етнічними групами, які говорять різними африканськими мовами. Решта населення складається з найбільших африканських спільнот європейського, азійського, індійського та змішаного походження.
З береговою лінією завдовжки 2798 км на Індійському та Атлантичному океанах, країна межує на півночі з Намібією, Ботсваною і Зімбабве, і на північному сході з Есватіні і Мозамбіком, а також містить анклав Лесото. Найпівденніша країна материка Старого Світу або Східної півкулі, і найнаселеніша країна, вся територія якої лежить на південь від екватора.
Південна Африка відома різноманіттям культур, релігій та мов. Одинадцять офіційних мов закріплені конституцією. Дві з цих мов мають європейське походження: африкаанс, мова, яка виникла на основі голландської, якою спілкується більшість білого та змішаного населення Південної Африки; англійська відображає спадщину британського колоніалізму і зазвичай використовується в громадському та комерційному житті, хоча є лише четвертою за вживаністю у країні. Країна одна з небагатьох в Африці, у якій не відбулося жодного державного перевороту, і регулярні вибори проводяться протягом майже цілого століття. Однак переважна більшість чорношкірих південноафриканців не мала права голосу до 1994 року.
Протягом XX століття чорношкіра більшість вимагала більшої кількості прав від панівної білої меншини, яка відігравала велику роль у новітній історії та політиці країни. Національна партія ввела апартеїд у 1948 році, інституціоналізуючи тим самим вже наявну расову сегрегацію. Після тривалої і часом жорстокої боротьби Африканського національного конгресу (АНК) та інших активістів проти апартеїду як усередині країни, так і поза нею, скасування дискримінаційних законів почалося в середині 1980-х років. Починаючи з 1994 року, всі етнічні та мовні групи займають політичне представництво в ліберальній демократії країни, яка включає парламентську республіку та дев'ять провінцій.
Південна Африка — країна, що розвивається і посідає 113-те місце в індексі людського розвитку, 7-ме місце в Африці. Світовий банк класифікує країну як новоіндустріалізовану, що має другий за величиною номінальний ВВП в Африці та 33-й за величиною у світі. Країна вважається середньою потугою в міжнародних справах і має значний регіональний сплив. Країна є членом G20. Однак злочинність, бідність та нерівність залишаються широко розповсюдженими: близько чверті населення є безробітними і живуть на менш ніж 1,25 долара США на день. Конституційна демократія у вигляді парламентської республіки. Член Африканського Союзу, Організації Об'єднаних Націй, НЕПАД, Співдружності Націй, Антарктичного договору, Групи 77, Південноафриканського митного союзу, Світової організації торгівлі, Міжнародного валютного фонду, G20 та G8+5.
