Безхребетні (Invertebrata) — сукупна назва тварин, що не мають хребта.
Введений Ж. Б. Ламарком на початку 19 ст. поділ царства тварин на безхребетних і хребетних не має систематичного значення (оскільки роз'єднує єдиний тип хордових, не всі представники якого мають хребет), проте широко використовується. Об'єм і таксономічний ранг багатьох груп безхребетних остаточно не встановлені (наприклад, розрізняють від 1 до 5—7 типів простих (дискусійна система) черв'яків і т. д.). Зазвичай розрізняють 16—23 типи безхребетних, іноді більше. До безхребетних відносять типи найпростіших, губок, кишковопорожнинних, голкошкірих, молюсків, кілька типів нижчих черв'яків (сколецид), кільчастих черв'яків, членистоногих і ряд інших, всього до 1—2 млн видів тварин, тоді як тип хордових, до якого входить підтип хребетних, налічує всього бл. 45 тис. видів. Вважають, що число видів безхребетних може бути значно більшим. Найчисленніші серед безхребетних членистоногі, основну масу видів яких складають комахи.
Точний час виникнення безхребетних не встановлено, хоча відомо, що найпростіші існували ще в докембрії (1,5 — 2 млрд років тому, а можливо і раніше). Від одноклітинних (найпростіших), мабуть, близько 1 млрд років тому пішли багатоклітинні. Припускають, що проміжною ланкою між ними були колоніальні найпростіші. У кембрії вже існували представники багатьох типів безхребетних. Важливим моментом в еволюції безхребетних був перехід від радіальної (кишковопорожнинні) до двосторонньої (білатеральної) симетрії, яка характерна для більш високоорганізованих безхребетних. Вищі безхребетні володіють вторинною порожниною тіла (целомом): саме целомічні безхребетні дали початок, як вважають, першим хордовим тваринам. Завдяки винятковій численності і різноманітності форм, безхребетні освоїли всі біотопи Землі і грають найважливішу роль в круговороті речовини і енергії в біосфері.
