Байка
Ба́йка (від баяти — «розповідати», лат. fabula — оповідь) — жанр епічного роду, стисла вигадана розповідь у прозі чи віршах, яка будується на алегорії, має інакомовний зміст, який втілюється в образах людей, тварин, рослин, предметів і явищ навколишнього світу, а їхні вчинки ілюструють або ведуть до певного морального уроку, що у кінці може бути явно доданий як стислий вислів. Оповідь часто характеризують вигаданий наратив наївної та алегоричної композиції, в якому зображені розмовляючі тварини, люди чи інші персоніфіковані істоти, схожі на тварин. Інакомовлення в байці це, насамперед, реалізації алегорії за допомогою образів тварин, хоча алегорія в байці може реалізовуватися не лише завдяки анімалістичним образам, — персонажами в творах цього жанру можуть виступати Папір і Чорнило, Плуг і Мотика, Діжка і Голка, — будь-який предмет чи явище. У кінці або на початку байки висловлюється мораль. Іноді це неявно, читач повинен визначити це сам. Фабула байки стисла, драматична, дія розвивається швидко.За словами Олександра Потебні, «Байка — це відповідь на запитання, поставлені перед людиною самим життям».
